Цим мостом дуже часто я ходив колись. Він самий довгий пішохідний міст у Запоріжжі, перетинає 3 металургійних заводи. З нього відкривається дуже величне видовище. І сам він заслуговує на увагу фотографа.

Ще один персонаж “картінок з виставки”. Цей чоловік так довго, уважно і сумно дивився на одне фото, що я не зміг пройти повз цю драматичну картину. Що йому нагадала світлина щасливої нареченої? Якусь сумну історію, чи може він сумував про те, що він сам так і не став фотографом? Такі миттєві психологічні загадки. А може все зовсім не так. Дуже люблю фотографію за такі моменти.

Ось така історія. Анонсував я на 9-му міжнародному книжковому ярмарку свою книжку про готів, яку ще треба трохи переробити, і на виставці побачив чимало цікавого. Тут навіть персонажі книжок спілкуються з авторами-сусідами. Що може будти спільного у Юлі з японським мракобєсом із Аделаджівської церкви? Але ось мабуть є такий інтерес завдяки сусідству на книжкових полицях

Коли я знімав це, мене упіймали уважні охоронці і протримали у себе десь з годину. Але нічого я їм не віддав

Зелений бульбулятор як необхідний аксесуар

Вчора зранку була дуже сильна завірюха. А ми, незважаючи на неї, мандрували усілякими брудними місцями, щоб понаписувати там коди для Дозору. Хай хлопці у суботу пошукають. Ось і натрапив я на такі глямурні труби під снігом.

Надихавшись димної суміші, якось живу…